КОНСПЕКТ

3. Типові помилки при складанні облікової політики

Як писати облікову політику, кожне конкретне підприємство вирашує самостійно. Адже ані Закон про бухоблік, ані бухгалтерські стандарти не передбачають чітких вимог щодо вигляду облікової політики. Щоправда, компанії, які звітують за нацстандартами, можуть скористатись Методрекомендаціями № 635 (3). зокрема врахувати у своїй політиці ті елементи, які вона передбачає.

Завдання облікової політики — не лише прописати методи і принципи обліку, а й допевної міри – захисти вибір компанії перед податковими органами.

Саме через таку роль облікової політики існують певні підходи до її написання, яких варто уникати, аби мінімізувати можливі запитання з боку перевіряльників.

1. Облікової політики немає як такої або вона «позичена» в іншої компанії

Облікова політика — це передусім внутрішній документ. Він закріплює ті підходи до обліку операцій, які забезпечать достовірне та доречне подання інформації у фінансові звітності. Відсутність такого документа або його формальна наявність може призвести до недотримання єдиної облікової політики в разі зміни бухгалтера. Крім того, запозичена політика може містити застарілі та нерелевантні положення або ж просто не відповідати практиці ведення обліку на підприємстві. Адже підходи, що прийнятні для одного підприємства, можуть бути взагалі нерелевантними для іншого.

Крім того, за такого підходу існує високий ризик неможливості підтвердження обраної облікової політики перед податковими органами та аудиторами.

2. Описання податкових правил в обліковій політиці

Існує й інша крайність в написанні облікової політики. Дуже часто компанії окрім облікових аспектів намагаються внести в облікову політику й інші положення, які взагалі не стосуються складання фінансової звітності. Яскравим прикладом може бути описання правил оподаткування, наприклад, розрахунку податкової амортизації, відображення резервів для цілей податку на прибуток тощо.

3. Щорічне перезатвердження облікової політики

Якщо облікова політика не змінилась, її не потрібно перезатверджувати.

4. Невідповідність положень облікової політики

Доволі часто такий документ містить положення, які з різних причин не застосовують.