КОНСПЕКТ

1. Поняття і функції облікової політики

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур,
які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

Конкретні принципи, методи й процедури, що використовуються для складання відповідної статті фінансової звітності, утворюють
елемент облікової політики.


Елементи облікової політики підприємства формуються з урахуванням наступних принципів підготовки фінансової звітності:
– обачності;
– повного висвітлення;
– автономності;
– послідовності;
– безперервності;
– нарахування та відповідності доходів і витрат;
– превалювання змісту над формою;
– історичної (фактичної) собівартості;
– єдиного грошового вимірника;
– періодичності.

Згідно з НП (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принципу послідовності, що передбачає постійне (з року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики.

Функції облікової політики:

– упорядкуванні облікового процесу та лібералізації системи бухгалтерського обліку на підприємстві;

– забезпеченні формування методики обліку майна підприємства, господарських операцій та результатів його діяльності на основі загальноприйнятих його принципів та правил;

– забезпеченні надання повної, достовірної та неупередженої інформації менеджменту для здійснення ефективного управління фінансово-господарською діяльністю підприємства та визначення стратегії його подальшого розвитку;

– забезпеченні формування та своєчасного надання інформації різним користувачам про показники фінансової звітності;

– роз’ясненні користувачам внутрішньої і зовнішньої звітності конкретних правил та процедур ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;

– наданні бухгалтерському обліку планомірності та послідовності;

– підвищенні ефективності ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.