КОНСПЕКТ (Регулювання оподаткування)

1. Податковий облік

Податковий облік – це система збору, реєстрації, узагальнення, зберігання та передачі інформації для визначення податкової бази з податків на основі даних первинних документів, згрупованих відповідно з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством. Як правило, податковий облік здійснюється шляхом суцільного, безперервного та документального обліку господарських операцій, пов’язаних з визначенням податкової бази з конкретного податку.

Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за вірністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків.

Ведення податкового обліку забезпечує можливість мати повне уявлення про всі операції, пов'язані з діяльністю платника податку, і про його фінансове становище. Ці операції повинні бути відбиті таким чином, щоб можна було простежити їхній початок, хід і закінчення Обов’язковість ведення податкового обліку, що випливає з класичних принципів побудови системи оподаткування в цілому:

1) Принцип гармонізації бухгалтерського та податкового обліку

2) Принцип правової взаємоузгодженості систем бухгалтерського та податкового обліку

3) Принцип прозорості та стабільності

4) Принцип послідовності та регулярності застосування норм і правил

5) Принцип документування

6) Вартісне вимірювання

7) Принцип збалансованості інтересів платників податків і держави.

Податкове законодавство України грунтується на таких принципах згідно ст 4 ПКУ:

=  загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені податки та збори,

=  рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації

=  невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

= презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків

=  фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

=  соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

=  економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

= нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

=  стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду,

=  рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів

= єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.