Тема 2. Розвиток філософії стародавнього світу

7. Християнська філософія перших століть.

Християнство виникло в I ст. н.е. в східній провінції Римської імперії - Палестині - і в II-III ст. широко поширилося по всій імперії і навіть за її межами. Оскільки християнство проголосило, що існує тільки один істинний Бог, то все "офіційні" римські боги (Юпітер, Марс, Ромул і т.д.) розумілися в християнстві як лже-боги або навіть демони. А так як ознакою лояльності римських громадян було принесення клятв перед статуями римських богів і "божественних" імператорів, то християни, які відмовляються виконувати подібні обряди, виглядали в очах римської влади вкрай підозріло. Тому не дивно, що в I-III ст. з боку влади мали місце гоніння на християн. (Перше з них було в кінці I ст., Коли після спустошує пожежі Рима імператор Нерон звинуватив християн в підпалі міста.)

До початку IV ст. християнські громади на території імперії стали вже серйозною силою, з якою доводилося рахуватися імператорам.

У 313 р імператори Костянтин і Ліциній видали Міланський едикт, за яким християнство уравнивалось в правах з іншими релігіями імперії.

У 325 році імператор Костянтин видав указ, за яким християнство стало державною релігією Римської імперії. І вже в кінці IV ст. (Бл. 395 р) імператор Феодосій Великий своїм указом заборонив язичницькі релігії і закрив всі язичницькі храми. Після цього християнство залишилося єдиною офіційною релігією в імперії. З цього часу починається переслідування християнами язичників, ведеться активна боротьба (в тому числі і на державному рівні) з язичницькою культурою і в тому числі з язичницької філософією.

У 529 році імператор Юстиніан своїм указом закрив останню язичницьку філософську школу - платонівську Академію в Афінах.

Розвиток християнської філософії в I-III ст. йшло вкрай повільно і було пов'язане з рядом труднощів. Так, ряд видних ідеологів християнства (Тертуліан, Юстин, Татіан і ін.) Стверджували, що християни взагалі не потребують ніякої філософії, тому вся попередня філософія повинна бути просто відкинута. Інші ж вважали, що філософія може допомогти обгрунтувати і роз'яснити християнську віру. І для цього можна використовувати навіть ідеї язичників, зрозуміло, попередньо очистивши їх від власне язичницького змісту.

На формування християнської філософії значний вплив зробило вчення іудейсько-елліністичного філософа Філона Олександрійського.

Перші філософські ідеї християнського віровчення можна виявити в біблійних (новозавітних) текстах: в Євангелії від Іоанна і в Послання апостола Павла (схема 36).

Становлення християнської філософії

Схема 36. Становлення християнської філософії

Першими спробами власне філософського осмислення ідей християнства можна вважати гностицизм, вчення Орігена, апологетику і патристики (табл. 31).

Оскільки відповідно до християнським віровченням головною метою людського життя, є набуття райського блаженства, то найважливіше місце в християнській теології та філософії зайняла сотеріологія - вчення про спасіння, тобто про шляхи здобуття райського блаженства і наближення до Бога.

Таблиця 31

Напрямки в ранній християнській філософії

напрямок

ставлення церкви

Гностицизм I-III ст.

Засуджується як джерело єресей

Оріген 185-254 рр.

Зробив великий вплив на патристики, але по ряду питань було офіційно засуджений церквою

Апологетика II-V ст.

Зізнається і схвалюється

Патристика V-VIII ст.

Зізнається як теоретичний фундамент християнського богослов'я (теології)